Навіщо ЦВК згадала про мертвий закон

Центральна виборча комісія, відмовившись оголошувати вибори до ОТГ, вирішила показати зуби. Та от навряд чи таке рішення Охендовський і Ко приймали самостійно

Репетиція зриву виборів: Навіщо ЦВК згадала про мертвий закон

9 серпня Центрвиборчком майже одностайно – проти було четверо членів комісії – прийняв постанову за №122, в якій звернувся до Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, аби там розтлумачили, чи призначати вибори до об’єднаних громад після визнання неконституційним закону «Про всеукраїнський референдум».

Нагадаємо: 26 квітня Конституційний суд прийняв рішення, яким визнав неконституційним сумнозвісний закон про референдум, прийнятий за часів Віктора Януковича. Михайло Охендовський і компанія тепер вважають, що скасування закону авторства екс-«регіонала» Дмитра Шпенова відновлює дію попереднього закону «Про всеукраїнський та місцеві референдуми». Той має інший підхід до об’єднання громад. Зокрема, з цього питання повинен бути обов’язковий місцевий референдум. То ж у ЦВК відмовилися призначати вибори до ОТГ, поки в парламенті не розтлумачать, як їм вчиняти.

Тобто, Охендовський і ті, хто голосував за постанову, прикрившись мертвим законом, порушили діючий закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Ним за Центрвиборчкомом визначається прямий обов’язок оголошувати вибори при отриманні відповідних висновків від обласних державних адміністрацій. Такі висновки є.

На дії ЦВК відреагували громадські організації. Зокрема, у Комітеті виборців заявили: розглядають позицію комісії як юридично необґрунтовану і таку, що перешкоджає здійсненню виборчих прав громадян. На думку КВУ, дії Центрвиборчкому перешкоджають здійсненню виборчих прав громадян. «За попередньою інформацією на жовтень 2018 року заплановано вибори в понад 100 об’єднаних громадах, в яких проживає 1 млн. осіб. Однак мова також йде про загрозу зриву виборів й в інших громадах, голосування в яких мали відбутися пізніше. Таким чином дії ЦВК ставлять під загрозу подальше проведення реформи децентралізації в Україні», — наголосив голова КВУ Олексій Кошель. Він також уточнив: закон «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» офіційно втратив чинність, повідомлення про що міститься на сайті Верховної Ради.

Додамо: він до ладу і не діяв. Восени 2011 року мешканці Лазірок, що на Полтавщині, провели консультативний референдум про від’єднання села від Оржицького району і приєднання до Гребінківського. В голосуванні взяли участь 1352 жителі населеного пункту із 1967, внесених до списків. 88% висловилися за перепідпорядкування села. Проте ніхто на думку селян не зважив.

Є вже негативна реакція на рішення ЦВК з боку західних партнерів. А вчора ситуацію прокоментував прем’єр-міністр Володимир Гройсман. «Закликаю Центральну виборчу комісію переглянути своє рішення і знайти можливість сприяти проведенню виборів в тих громадах, де вони були заплановані. Децентралізацію не можна зупиняти!», наголосив він. Натомість політичні партії та їх лідери мов води в рота набрали. Що не лише ставить під сумнів декларовану ними підтримку реформи місцевого самоврядування, але викликає логічне запитання: а, чи не вигідне їм неадекватне рішення ЦВК? Відповімо: вигідне.

Існують підстави припустити, що, перш за все, вигоду отримує Банкова. ОТГ нівелюють вплив райдержадміністрацій на процеси на місцях, а, отже, й послаблюють адмінресурс. Як показали попередні вибори до об’єднаних громад, а в Україні вже працює 705 таких об’єднань, партійна гама там досить строката. Лідируючі позиції у БПП й «Батьківщини», проте виборці в громадах довірили й десяткам інших політсил. Не виключено, що хтось вирішив призупинити цей розгул демократії принаймні до президентських виборів. Але, тим самим, спричинив гучний скандал, відголоски якого ще будуть і будуть.

Також не слід скидати з рахівниці ще один момент: ВР пішла на літні канікули так і не оновивши склад ЦВК. Конфлікт, який виник між пропрезидентською фракцією, котра наполягає на зміні команди, очолюваної Охендовським, та ситуативною більшістю з фракцій, які зі своїх міркувань проти запропонованого президентом формату нового складу Центрвиборчкому, не вирішився навіть попри демарш БПП. «Народний фронт» вимагає ще одного подання з необхідною кількістю персон, хоча експерти підозрюють «фронтовиків» у грі з метою не допустити дочасних виборів Ради. «Опоблок» не хоче взагалі голосувати за це питання, поки не отримає своїх людей у ЦВК. Є своя вигода від залишення старого складу комісії і в інших гравців – напівлегітимні рахівники голосів дають шанс оскаржити результати виборів у судах.

Одним словом, історія з кадровим перезавантаженням Центрвиборчкому зайшла в тупик. І виходом із нього може стати скандал навколо постанови ЦВК за номером 122: пропрезидентська сила отримує чудовий козир, щоб натиснути на незговірливих колег, аби внести до порядку денного ВР питання про нових членів виборчкому вже на першому пленарному тижні у вересні. Інакше блокувальники перезавантаження виявляться і блокувальниками децентралізації.

Більше новин політики читайте на Depo.Влада

1